Ліцеїстам


Прийоми ефективного запам'ятовування

Деякі умови успішного запам’ятовування


1. Важливою умовою того, щоб навчальний матеріал запам’ятовувався швидко й надовго, є зацікавленість тим, що саме запам’ятовуєш, і наявність уваги в процесі засвоєння та відтворення матеріалу.

2. Велике значення для запам’ятовувався мають почуття. Усе, що зв’язане з радістю, сумом, гнівом, як правило запам’ятовувається краще.

3. Важливою умовою гарного запам’ятовування є розуміння того, що потрібно засвоїти.

4. Ставте перед собою завдання – міцно й надовго засвоїти досліджувальний матеріал.

5. Пам’ятайте, що велике значення для засвоєння навчального матеріалу має поєднання запам’ятовування з діяльністю людини, яка вимагає мислення, активності, тому уникайте пасивного запам’ятовування.

6. Обізнаність у тому навчальному предметі, з якого засвоюється матеріал, також є сприятливою умовою для запам’ятовування, оскільки при цьому нове легше й міцніше пов’язується з відомим.

7. Слід пам’ятати, що запам’ятовування – це праця іноді не легка, тому важливою умовою засвоєння навчального матеріалу є наполегливість, завзятість у роботі, уміння не кидати її на півдорозі, а досягти ґрунтовного запам’ятовування. Це вольові якості, без яких неможлива серйозна розумова робота.

Прийоми і техніки ефективного запам’ятовування

1.Прийом інтервального запам’ятовування використовується для важливої інформації, яку потрібно запам’ятати надовго. Інформація не забудеться, якщо повторювати її через певні проміжки часу:

  • Спочатку через годину;

  • Потім через шість годин;

  • Потім через добу і так далі…


2. Інтелект-карти

Створюючи Інтелект-карти, дотримуйся таких принципів:

  • Головну тему розмістіть у центрі аркуша;

  • Використовуйте лише ключові слова – найбільш характерні, яскраві;

  • Ключові слова розміщуйте на гілках, що розходяться від головної теми, - це гілки першого рівня, вони можуть розгалужуватися на гілки другого рівня і т. д.;

  • Підкріплюйте ключові слова малюнками, фото, наклейками.

Застосовуйте інтелект карти, якщо потрібно візуалізувати нове, складне і важливе.

3. Мнемотехніки.

  • Утворення смислових фраз із початкових літер запам’ятованої інформації. ( Чи Омелько Жити Зможе Без Своїх Фантазій - порядок кольорів веселки);

  • Ритмізація - переклад інформації у вірші, пісеньки, в рядки , пов’язані певним ритмом або римою.

  • Метод Цицерона полягає в умовному прив’язувані чи прикріпленні певних подій чи понять до об’єктів добре знайомої обстановки. Уявіть , що обходите свою кімнату, де вам все добре знайоме. Інформацію, яку вам треба запам’ятати, розтавте подумки за маршрутом вашаї прогулянки кімнатою. Пригадати інформацію ви зможете знову, уявивши собі свою кімнату, все буде на тих місцях, де ви їх розташували під час попереднього «обходу».

  • Ейдотехніка (образ) – це техніка створення візуального конспекту, схеми, малюнка тощо. Запам’ятати допоможуть створені вами яскраві картинки, асоціативні образи на основі почутого або прочитаного. Можна зобразити кожне слово чи словосполучення слів якимось зрозумілим символом. Який легко можна відновити в пам’яті.

Слабка пам’ять не існує автономно. Це не що інше як слабка увага і розсіяна спостережливість . Тому треба систематично розвивати вольову увагу й навички концентрації думки спеціальними вправами.

  1. Уважно подивіться на знайомий предмет, потім заплющивши очі, образно уявіть його собі в подробицях. Розплющивши очі, ще раз погляньте на нього і зазначте, які деталі були вами випущені.

  2. Вивчений предмет спробуйте намалювати за пам’яттю. Потім з’ясуйте, що забули намалювати.

  3. Опишіть за пам’яттю риси добре знайомої людини. Спостерігаючи за цією людиною під час зустрічі, уточніть непомічені вами риси її обличчя.

  4. Подивіться на 7-15 дрібних предметів, а потім за пам’яттю опишіть їх.

  5. Спробуйте добре роздивитися предмет, який падає. Потім опишіть його якомога точніше.

  6. Огляньте кімнату, запам’ятайте, що в ній є. Потім заплющіть очі й уявіть образ побаченого в деталях.


Як розвивати увагу

1. Привчайте себе уважно працювати в різноманітних умовах (навіть у несприятливому оточенні) Намагайтеся не помічати того, що заважає роботі.

2. Систематично вправляйтеся в одночасному спостереженні за кількома об’єктами. Робити це потрібно так, щоб загальне сприйняття кожного об’єкта зберігалося досить добре і водночас увага концентрувалася на головному, виділяючи його з другорядного.

3. Розвивайте в себе вольові якості, це сприяє також розвитку стійкості уваги. Примушуйте себе зосереджуватися навіть тоді, коли робити цього не хочеться. Частіше дотримуйтеся принципу «потрібно» а не «хочу». Починайте роботу з важкого й нецікавого, намагайтеся виконувати ті справи, які хочеться відкласти на потім. Чергуйте важкі й легкі справи, цікаві й нецікаві.

Як покращити пам’ять

- Вказуй свідомості напрям і завдання (що запам’ятати.)

  • Ілюструй абстрактні поняття образами.

  • Емоційно забарвлюй матеріал.

  • Деталізуй.

  • Пов’язуй його із значущим для тебе.

  • Уявляй собі картинку: як виглядає історична особа, літературний герой фотографічно.

  • Добирай риму до термінів, які треба запам’ятати.

  • Проговорюй про себе те, що треба запам’ятати.

  • Прислуховуйся до того, які почуття викликає в тебе інформація, яку потрібно запам’ятати.

  • Уявляй запахи . кольори, що можуть супроводжувати картинку.

  • Знаходь спільне і відмінне у тому. що треба запам’ятати, з тим, що знаєш.

  • Виписуй на аркуші те, що потрібно запам’ятати і розвішуй їх на видних місцях.

  • Повторюй на ніч. Це корисно, бо не накладається інша інформація.

  • Запам’ятовуй не слова. а думку. тоді ти зможеш висловити її своїми словами. Ретельно добирай інформацію. Відкидай зайве.

  • Працюючи з матеріалом, який потрібно запам’ятати, запитуй себе: «Про о я думаю?», «Що відбувається? Де? Коли? Як? Чому?»

  • Вигадуй запитання до інформації, яку потрібно запам’ятати. Висловлюй щодо неї власну думку.

  • Частіше використовуй , яку запам’ятав.

  • Повторюй!

  • Хвали себе, коли згадаєш потрібну інформацію.

  • Запитай себе: «Навіщо мені добра пам’ять?»



Поради старшокласникам

Пам’ятка старшокласникам


Знайти своє покликання – джерело щастя.


1. Визначити кілька професій, які подобаються, до яких є потяг, існують принципові можливості до успішного їх освоєння й працевлаштування.

2. Шукати якнайбільше інформації про ці професії, знайомитися з людьми, які ї х представляють.

3. Вислухати думки батьків, вчителів, друзів, проаналізувати їх.

4. Скласти список суттєвих можливостей професії (наприклад, можливість спілкування з багатьма людьми, поїздки за кордон, висока платня тощо) і проаналізувати його відносно своєї мети, очікувань, мрій.

5. Визначити фізичні та психологічні якості, необхідні для кожної з професій.

6. Звернутися до психолога з проханням визначити (дослідити) інтереси, здібності, темперамент, особливості пам’яті, уяви тощо.

7. Прислухатися до своїх відчуттів, інтуїції.

8. ”Приміряти” кожну з професій.

9. Зробити вибір.

10. Упевнено йти до мети.

Професійних вам успіхів і досягнень.




Пам’ятка Батькам

Основні помилки у виборі професії:


1. Поділ на “престижні” і “непрестижні”.

2. Ототожнення навчального предмета з професією.

3. Перенесення ставлення людини на професію.

4. Вибір під чиїмось впливом.

5. Неправильне уявлення про характер праці в певній трудовій діяльності.

6. Вибір під впливом певних обставин.

7. Думки про легке життя.

Поради підліткам з розвитку пізнавальної сфери

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПІДЛІТКОВІ З РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ СФЕРИ

Як розвинути увагу

  1. Привчайте себе уважно працювати в найрізноманітніших умовах і навіть у шумній і відволікаючій обстановці. Треба намагатися не помічати того, що заважає роботі.

  2. Систематично вправляйтеся в одночасному спостереженні декількох об’єктів. Робити це треба так, щоб загальне сприйняття кожного об’єкта збереглося досить добре, і в той же час увагу потрібно концентрувати на головному, виділяючи його із другорядного.

  3. Тренуйтеся в переключенні уваги. Ці тренування повинні йти за трьома напрямками:

  4. швидко переключати увагу з об’єкта на об’єкт;

  5. виділяти найважливіші об’єкти за рахунок другорядних;

  6. змінювати порядок переключення.

  7. Розвивайте в себе вольові якості – це сприяє й розвитку стійкості уваги. Змушуйте себе зосереджувати навіть тоді, коли цього робити не хочеться. Частіше додержуйтеся принципу «треба», а не «хочу». Починайте роботу з важкого і нецікавого, намагайтеся виконувати ті справи, які хочеться відкласти на потім. Чергуйте легкі й важкі справи, цікаві й нецікаві.

  8. Частіше вдавайтесь до різних ігор: шахів, головоломок, спортивних ігор. Самі по собі вони не розвивають увагу. Це створює з їх допомогою ваше прагнення.

Деякі умови успішного запам’ятовування

  1. Важливою умовою того, щоб навчальний матеріал запам’ятовувався швидко й надовго, є наявність інтересу до того, що запам’ятовуєш, і уваги в процесі засвоєння і відтворення матеріалу.

  2. Велике значення для запам’ятовування мають почуття. Усе, що пов’язане з радістю, сумом, гнівом, як правило, запам’ятовується краще, ніж те, до чого людина ставиться байдуже.

  3. Важливою умовою гарного запам’ятовування є розуміння того, що треба засвоїти.

  4. Дуже важливо також поставити перед собою завдання – міцно й надовго засвоїти.

  5. Велике значення для засвоєння навчального матеріалу має поєднання запам’ятовування з діяльністю людини, що вимагає мислення, активності.

  6. Наявність знань з того навчального предмета, з якого засвоюється матеріал, також є сприятливою умовою для запам’ятовування, тому що при цьому нове легше й ґрунтовніше пов’язується з тим, що вже відомо.

  7. Необхідно пам’ятати, що запам’ятовування – це робота іноді нелегка, тому важливою умовою засвоєння навчального матеріалу є наполегливість, завзятість у роботі, уміння не кидати її на середині, а домагатися повного й міцного запам’ятовування. Це вольові якості, без яких неможлива серйозна розумова робота.

  8. Зрідка використовуйте мнемотехніку – штучні прийоми полегшуючого запам’ятовування.

Як розвивати мислення

  1. Розвивати мислення – означає насичувати свій розум знанням. Джерелами знань можуть бути найрізноманітнішими: школа, книга, заняття в гуртках і т.д.

  2. Розум визначає єдність знань і дій. Знань неможливо набути без зусиль думки, без розумової праці.

  3. Став перед собою різні питання. Адже мислення починається з питання. Питанням «Чому?» і «Як?» людство зобов’язане більшістю відкриттів. Тому вчіться ставити питання до кожної події, явища, з яким зустрічаєтеся.

  4. Властивість помічати в предметі або явищі кілька найбільш явних ознак – спільна властивість розуму. Це вміння бачити можна тренувати в іграх на кмітливість, у рішенні різного роду логічних завдань, головоломках.

  5. Виконуйте різні завдання на порівняння.

  6. Мислення і мовлення не розривні. Тому для розвитку мислення можна використовувати і такий прийом: те, що не до кінця розумієте самі, спробуйте викласти іншому.

  7. Активно використовуйте письмове мовлення (написання твору, ведення особистого щоденника), тому що письмове мовлення сприяє розвитку мислення.

  8. Практикуйте вільний виклад прочитаного друзями і близькими, беріть участь у дискусіях, вирішуйте нестандартні завдання.

Як розвивати уяву

  1. Уява розвивається при читанні книг. Особливо цьому сприяє опис природи, зовнішності персонажа, тому ці уривки необхідно уважно читати для розвитку відтворюючої уяви.

  2. Вважається, що школою відтворюючої уяви є вивчення географічних карт. Уміння подорожувати по карті і представляти у своїй уяві різні місця сприяє розвитку уяви.

  3. Розвитку уяви також сприяє технічна творчість, винахідницька діяльність.

  4. Для розвитку уяви важливі й життєвий досвід і широке коло знань.

  5. Уява розвивається в різних видах діяльності: у процесі творення казок, віршів; малювання, ліплення; при відгадуванні загадок і т. д.


Практичні рекомендації з підготовки до ЗНО

Спочатку підготуйте робоче місце для занять: приберіть зі столу зайві речі, зручно розташуйте необхідні підручники, посібники, зошити, папір, олівці. Можна оздобити інтер'єр кімнати декоративними елементами жовтого й фіолетового кольорів, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність, наприклад, повісити над столом будь-яку картинку в цих тонах.

Складіть план занять. Плануючи кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні вивчатимете. Не взагалі: «Трохи позаймаюся», — а які саме розділи й теми ви опрацьовуватимете у визначений день.

Почніть із більш складного, з того розділу, який знаєте найгірше. Але якщо вам важко «розгойдатися», тобто залучитися до процесу вивчення, то можна почати з опрацювання того матеріалу, який найбільш цікавий і приємний. Можливо, поступово ви налаштуєтеся на робочий ритм, і справа налагодиться.

Чергуйте заняття й відпочинок, скажімо, 40 хвилин занять, потім ю хвилин перерви. Можна у цей час помити посуд, полити квіти, зробити зарядку, прийняти душ. Не треба прагнути до того, аби прочитати й запам'ятати напам'ять увесь матеріал із підручника.

Корисно структурувати матеріал, складати плани, схеми, причому бажано їх записувати. Плани корисні ще й тому, що за ними легко повторити якийсь матеріал.

Як запам'ятовувати матеріал? Психологи встановили, що наша оперативна пам'ять при одночасному сприйнятті здатна утримати й потім відтворити в середньому лише сім об'єктів. Тому матеріал краще розбити на смислові фрагменти, бажано, аби їх було не більше семи. Смислові фрагменти матеріалу необхідно укрупнювати й узагальнювати, виражати головну думку однією фразою.

Не слід квапитися, за будь-яку ціну запам'ятовувати складний текст, не розібравшись у його внутрішніх логічних зв'язках, не зрозумівши міркувань автора. Серед другорядного потрібно виявити найголовніше.

Використовуйте асоціації. Метод локальної прив'язки полягає в побудові для ряду, який ви намагаєтесь запам'ятати, об'єктів іншого ряду — опорного, з добре знайомих або легких для вивчення пунктів. Таким опорним рядом може бути послідовність кімнату вашій квартирі, будинків на вашій вулиці тощо. Людина спочатку заучує опорний ряд, а потім використовує його елементи, аби зіставити з ними елементи заучуваного ряду. Отже, якщо в матеріалі мало внутрішніх логічних зв'язків — озирніться довкола. Уявіть обстановку, у якій ви вивчали матеріал, і ви пригадаєте його, адже отримані одночасно враження активують механізм згадування.

Як повторювати? Перекажіть текст своїми словами, і ви легше його запам'ятаєте, аніж просто прочитавши багато разів, — адже це активна розумова праця. Загалом будь-яка аналітична робота з текстом дає змогу краще його запам'ятати. Це може бути перекомпонування матеріалу, знаходження парадоксальних формулювань для нього, залучення контрастного тла або матеріалу тощо.

Конспектування. Виявляється, текст можна суттєво скоротити, представивши його у вигляді схеми — «зірки», «дерева», «дужки» тощо. При цьому сприйняття та якість запам'ятовування значно покращуються через образність запису.

Таким чином, вам необхідно розбити великий текст не більш ніж на 7 частин, пов'язати частини міжсобою, виділити опори (слова й думки, що стоять за ними) і завчити їх.

Як краще харчуватися? Харчування має бути 3—4-разовим, калорійним і багатим на вітаміни.

Споживайте волоські горіхи, молочні продукти, рибу, м'ясо, овочі, фрукти, шоколад. Ще одна порада: перед іспитами не слід наїдатися.

Як підготуватися психологічно? Для того, щоб у кризовій ситуації не «втрачати голови», необхідно не ставити перед собою надзавдань і надмети. Не варто чекати, доки ситуація стане катастрофічною, Починайте готуватися до іспитів заздалегідь, помалу, по частинах, спокійно.

Якщо дуже важко зібратися із силами і з думками, спробуйте запам'ятати спочатку найлегше, а потім переходьте до вивчення складного матеріалу.


Щодня виконуйте вправи на зняття напруженості, втоми, на розслаблення.


Що робити, якщо стомилися очі?

Виконайте дві будь-які вправи:

  1. погляньте по черзі вгору-вниз (25 с), ліворуч-праворуч (і5 с);

  2. «напишіть очима» своє ім'я, по батькові, прізвище;

  1. фіксуйте погляд то на віддаленому предметі (20 с), то на аркуші паперу перед собою (20 с);

  2. «намалюйте очима» квадрат, трикутник — спочатку за годинниковою стрілкою, потім навпаки.
    Режим дня

Поділіть день на три частини:

готуйтеся до іспитів 8 годин на день;

займайтеся спортом, гуляйте, сходіть на дискотеку, потанцюйте (також 8 годин);-

спіть не менше 8 годин. Якщо хочете чи треба, влаштуйте собі тиху годину після обіду.

Як легше запам'ятовувати?

  1. Не завжди що більший обсяг матеріалу, то важче його запам'ятати. Великий уривок тексту вивчати корисніше, ніж короткий вислів.

  2. Запам'ятати легше те, що уявляєш, тобто розумієш.

  3. Розподілене заучування краще від концентрованого. Учіться з перервами, краще помалу, ніж одразу.

  4. Більше часу витрачайте на відтворення тексту по пам'яті. Це ефективніше за просте багаторазове читання.

  5. Якщо працюєте із двома матеріалами — великим і меншим за обсягом — доречно починати вивчення з більшого матеріалу.

Як підтримати працездатність?

  1. Чергуйте розумову й фізичну працю.

  2. У гімнастичних вправах перевагу віддавайте перекиду, свічці, стійці на голові, оскільки посилюється притік крові до клітин мозку.

  3. Бережіть очі, робіть перерву кожні 20—30 хвилин (відведіть очі від книжки, погляньте вдалину).

  4. Обмежте до мінімуму перегляд телепередач!
    Як уникнути хвилювань?

    1. Запишіть на аркуші паперу те, що вас непокоїть. Покладіть його під подушку або в ящик столу на сім днів. Доти, можливо, проблема вирішиться сама собою або її вже вирішите ви.

    2. Запитайте себе: «Чи допомагає хвилювання впоратися із ситуацією?». Коли ви зрозумієте, що ні,
      придумайте щось, що справді могло б зарадити.

    3. Якщо ви можете порадитися з батьками, зробіть це. Попросіть їх підтримати вас. Якщо ви не можете поговорити з батьками, знайдіть іншого дорослого, якому ви довіряєте, і поговоріть із ним або нею. Удвох ви, напевно, придумаєте раціональний і ефективний план, як впоратися з вашим хвилюванням.

    4. Пам'ятайте: занепокоєння — це емоції, а не метод вирішення проблем.

5. Якщо ваші переживання стали нав'язливими, зверніться до шкільного психолога.


Напередодні іспиту

Багато хто вважає: для того, щоб повністю підготуватися до іспиту, не вистачає лише однієї, останньої перед ним ночі. Це неправильно. Ви вже й так стомилися, тому не треба себе перенапружувати.

Навпаки, із вечора перестаньте готуватися, прийміть душ, прогуляйтеся. Виспіться якнайкраще, аби прокинутися бадьорим, із відчуттям здоров'я, сили, з «бойовим» настроєм. Іспит — це своєрідна боротьба, у якій варто проявити себе, показати свої сили та здібності.

У пункт складання іспиту приходьте без запізнень, краще — за півгодини до початку тестування. Опануйте себе, зберіться з думками. Сміливо заходьте до аудитори. Не сумнівайтеся, усе вийде.

Сядьте зручно, випряміть спину. Подумайте про те, що ви кращі за всіх, розумніші, у вас усе вийде.

Зосередьтеся на словах: «Я спокійний, я абсолютно спокійний». Повторіть їх без поспіху, кілька разів. Думок відганяти не треба, оскільки це викличе додаткову емоційну напруженість. На завершення стисніть руки в кулаки. Виконайте дихальні вправи:

сядьте зручно;

глибокий вдих через ніс (4—6 секунд);

затримка дихання (2—3 секунди), потім видих.



Кілька універсальних рецептів для успішнішої тактики виконання тестування.

Зосередьтеся! Після виконання попередньої частини тестування (заповнення бланків), коли ви з'ясували всі незрозумілі для себе моменти, спробуйте сконцентруватися й забути про людей довкола. Для вас мають існувати лише текст завдань і годинник, що регламентує час тесту. Кваптеся без поспіху. Жорсткі рамки часу не мають впливати на якість ваших відповідей. Перед тим, як вписати відповідь, перечитайте запитання двічі й переконайтеся, що ви правильно зрозуміли його суть.


Почніть із легких завдань! Почніть відповідати на ті запитання, у яких ви не сумніваєтеся, не зупиняйтеся на тих, які можуть викликати тривалі роздуми. Таким чином, ви заспокоїтеся, думки стануть більш усвідомленими й чіткими, налаштуєтеся на робочий ритм. Ви ніби звільнитеся від нервозності, і вся ваша енергія потім спрямується на пошук відповідей на більш складні тестові запитання.


Пропускайте! Треба навчитися пропускати складні або незрозумілі завдання. Пам'ятайте: у тексті завжди знайдуться такі запитання, з якими ви неодмінно впораєтеся. Просто безглуздо недобрати балів лише тому, що ви не дійшли до «своїх» завдань, а «застрягли» на тих, які викликають ускладнення.


Читайте завдання до кінця! Не прагніть зрозуміти умови завдання «за першими словами» і домислити завершення у власній уяві. Це певний спосіб припуститися прикрих помилок у найлегших запитаннях.


Думайте лише про поточне завдання! Коли ви бачите нове завдання, забудьте все, що було в попередньому. Зазвичай завдання в тестах не пов'язані одне з одним, тому знання, які ви застосували в одному здебільшого не допомагають, а лише заважають концентруватися і правильно вирішити наступне. Ця порада дає й інший безцінний психологічний ефект — забудьте про невдачу в минулому завданні (якщо воно виявилося заважким). Думайте лише про те, що кожне нове завдання — це шанс набрати бали.


Виключайте! Багато завдань можна швидше вирішити, якщо не шукати одразу правильний варіант відповіді, а послідовно виключати ті, які явно не підходять. Метод виключення дає змогу сконцентрувати увагу на одному-двох варіантах, а не на всіх п'яти-семи (що набагато важче).


Заплануйте два кола! Розрахуйте час так, щоб за дві третини всього відведеного часу пройтися по всіх легких завданнях («перше коло»). Тоді ви встигнете набрати максимум балів на легких завданнях, а потім спокійно повернетеся й подумаєте над складними, які спочатку довелося пропустити(«друге коло»).


Перевірте! Залиште час для перевірки своєї роботи хоча б для того, аби встигнути переглянутий помітити явні помилки.


Вгадуйте! Якщо ви не впевнені у виборі відповіді, але інтуїтивно можете віддати перевагу якійсь одній, то інтуїції слід довіряти! При цьому вибирайте найбільш імовірний, на вашу думку, варіант.


Не засмучуйтеся! Прагніть виконати всі завдання, але пам'ятайте, що на практиці це нереально. Враховуйте, що тестові завдання розраховані на максимальний рівень складності, і кількість вирішених вами завдань може виявитися цілком достатньою для високої оцінки.